Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим icon

Методичні рекомендації з проблем : "Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" "Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим




Скачать 162.46 Kb.
НазваниеМетодичні рекомендації з проблем : "Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" "Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим
Дата11.11.2012
Размер162.46 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
источник


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


з проблем : "Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку

"Я у Світі"


"Пуста голова не міркує. Чим більше

досвіду і знань має ця голова, тим

здатніша вона міркувати".


П.П.Блонський


1 РОЗДІЛ


ЛОГІКО – МАТЕМАТИЧНИЙ АСПЕКТ


ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ


Сучасні вимоги до дошкільної освіти в Україні визначають завдання логіко-математичного розвитку дітей. Оволодіння прийомами логічного мислення сприяє формуванню в дитини цілісної картини світу й активізує пізнавальні здібності, вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обгрунтовувати свою думку, робити прості умовисновки.

Логіка розглядає мислення як засіб пізнання людиною довкілля. Саме термін вживається для визначення закономірностей об'єктивного світу ("логіка фактів", "логіка речей"), чіткості, послідовності, закономірності процесу мислення ("логіка мислення", "логіка міркувань"). Адже будь-яке міркування, позбавлене логіки, стає неправильним. Мислити логічно означає мислити чітко й послідовно, не припускаючись суперечностей у своїх міркуваннях.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої компетентності. Введення компетентнісної парадигми в дошкільну освіту як пріоритетної категорії означає надання переваги системному, цілісному підходу до розвитку, навчання та виховання дошкільника. В минулому перевага надавалася засвоєнню дітьми елементарних математичних знань , формуванню на їхній основі умінь та навичок. Здебільшого завдання формулювалися таким чином: "учити дітей", а кінцевий результат – "діти мають знати". Очевидно, що без знань немає компетентності, адже вона є сферою зв'язків між знаннями та практичною діяльністю.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", що стосується формування логіко-математичної компетентності дошкільника передбачає здатність здійснювати: класифікацію геометричних фігур, предметів та множин; серіацію за величиною, масою, об'ємом, розташуванням у просторі, часі; обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, ширини, висоти, об'єму, маси, часу.

Цей напрям роботи передбачає засвоєння дошкільниками елементарних логічних прийомів та орієнтований насамперед на формування вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обгрунтовувати свою думку.

При цьому важлива не стільки наявність логіко-математичних знань, скільки здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість, мислення, самостійність суджень, тобто поводитися компетентно, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального та життєвого досвіду.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" передбачає не просте розширення традиційної системи роботи з формування елементарних математичних уявлень. Вона побудована на нових концептуальних положеннях, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, а саме:

1. Принциповою особливістю Базової програми є логізація математичного змісту.

У завданнях з логіко-математичного розвитку традиційний математичний аспект знань поєднаний з логічним. Формування математичних уявлень дошкільників передбачає використання єдиної інваріантної технології, орієнтованої на "середню " дитину.

Визначаючи ступінь поняття логіко-математична компетентність, нам потрібно покладатися в його основу як логічні так і математичні операції, а саме: серіацію, класифікацію, обчислення та вимірювання.

У Базовій програмі завдання логіко-математичного розвитку не виділено окремо, а розподілено по сферах життєдіяльності: "Природа", "Культура", "Люди", "Я Сам". Такий підхід не означає применшення ролі цього напряму особистісного розвитку дошкільника, а має на меті збереження науково-обгрунтованої схеми систематизації змісту дошкільної освіти в цілому.

Так, у сфері "Природа" (змістова лінія "Природа планети Земля") мають набути такого обсягу знань:

- знає характерні ознаки пір року та їх послідовність, володіє інформацією, що кожна пора року складається з місяців, місяць – з тижнів, тиждень – з днів, день – з доби, доба – з годин, години – з хвилини, хвилини – із секунд;

- уміє порівнювати та класифікувати об'єкти природи за якісними ознаками й чисельністю;

- вимірює відстань, довжину, масу, сипкі та рідкі природні речовини;

- знає співвідношення між одиницями часу та вміє визначати його годинником.

У сфері життєдіяльності "Культура" (змістова лінія" Предметний світ ") передбачає сформувати:

- уміння визначати форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона;

- здатність видозмінювати геометричні фігури, виділяти їхні основні ознаки порівнювати між собою та класифікувати предмети за однією з ознак;

- уміння класифікувати за кількома ознаками та оперувати множинами: об'єднувати їхні елементи, сортувати, доповнювати, вилучати зайві, визначати відношення між ними у процесі класифікації;

- уміння здійснювати серіацію за величиною, масою, об'ємом, визначати місце окремого об'єкта в серіаційному ряді;

- уміння лічити предмети та розрізняти їх у просторі та за віддаленістю.

Про розвиток пізнавальної активності математичного характеру йдеться й у сфері життєдіяльності "Я Сам", а це означає:

- усвідомлення старшими дошкільниками принципу збереження кількості незалежно від форми та величини предметів, відстані між ними та просторового розміщення;

- засвоєння цифр, знаків, найпростіших обчислень, розуміння суті й структури арифметичних задач;

- використання різних стандартів одиниці мір;

- прояв сприйнятливості, допитливості, спостережливості;

- володіння елементарними формами критичного мислення, творчої уяви, довільної пам'яті.

Логіко-математичні вміння дитини безпосередньо пов'язані й зі сферою життєдіяльності "Люди". Дошкільник має набути таких умінь:

- диференціювати людей за ознаками віку, спорідненості;

- оперувати поняттями людина, країна, людство;

- знаходити в людському довкіллі спільне й відмінне, близьке й далеке;

- оперувати кількісними показниками, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки (старший дошкільний вік).

При цьому важливі не стільки самі по собі логіко-математичні знання та вміння, скільки здатність дошкільнят застосовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень, тобто вміння поводитися компетентно, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального життєвого досвіду та вимог життя.

В минулому вихователі орієнтувалися здебільшого на проведення колективних занять для засвоєння математичних знань. Частково ці знання закріплювалися в індивідуальній роботі та використовувалися в ігровій діяльності. Така традиційна форма організації математичної діяльності дошкільників виявилася малоефективною, щодо логіко-математичного розвитку. На таких заняттях дидактична мета, зміст і засоби навчання недостатньо диференціюються відповідно до можливостей дітей.

Проте заняття є однією з можливих форм організації життєдіяльності дошкільника, проте не визначаємо їх основною, і головне – найпродуктивнішою для даного період життя малюка формою, бо чим менша дитина, тим більше значення в її житті мають гра, спілкування та продуктивна діяльність.

Логіко-математичні завдання, визначені Базовою програмою, орієнтовані насамперед на забезпечення розвитку пізнавальних здібностей, уміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати елементарні логічні прийоми. Ефективність виховного процесу з формування логіко-математичної компетентності оцінюється за якісними змінами в пізнавальній діяльності дитини. Бо головним є не обсяг набутих дитиною математичних знань, а поєднання їх з особистісними якостями, та з уміннями трансформувати їх у практичну діяльність. завдання дорослого полягає у створенні таких умов, де б дитина займала позиці. активного сучасного об'єкта діяльності, що стимулювали б пізнавально-пошукову та дослідницьку діяльність дітей, розвивали вміння розмірковувати, з'ясовувати суперечності, висловлювати рішення, відстоювати свої твердження. Саме на таку особливість виховного процесу вказував свого часу В.Сухомлинський. "Не обрушуйте на дитину лавину знань, не прагніть розповісти про предмет вивчення все, що ви знаєте, - під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і любов до знань. Залишайте завжди щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще й ще раз повернутися до того, про що вона дізналася "- писав він.

Навчально-виховна робота з логіко-математичної діяльності опирається на мисленнєву діяльність, яка передбачає розвиток таких умінь:

- аналізувати, синтезувати, порівнювати;

- узагальнювати, абстрагувати;

- систематизувати, серіювати, класифікувати, знаходити принципи закономірності, відшукувати логічні співвідношення між числами та предметами. Наявність цих умінь є передумовою прояви в дітей перших спроб обгрунтовувати свої думки, доводити їх істинність та сприяють розвитку важливої базової якості особистості дошкільника, як розсудливість, уміння розмірковувати. У свою чергу, математичні символи й поняття допомагають дитині пізнавати навколишній світ. Математика для малюків – не тільки світ цифр і чисел. Це особливий світ пізнання і гармонії, який існує об'єктивно. І хоча математичні знання формуються на певному матеріалі, ми не ототожнюємо їх із предметним світом. Адже число 5 може вказувати на кількість пелюсток у квітки, кількість пальців на руці, вартість проїзного квитка чи на вік дитини. Ці знаки й символи мають стати для дитини одним із шляхів пізнання навколишнього світу.

У формуванні логіко-математичної компетентності застосування особистісно орієнтованої моделі освіти є особливо принциповим. забезпечення цього процесу великою мірою залежить від позиції дорослого та створення ним доброзичливої атмосфери. Навчально-дисциплінарна модель, основні девізи якої "Роби, як я!", "Дій за зразком", не дає бажаного результату.

Покірлива слухняність, побоювання дитини зробити помилку виключають можливість розмірковувати, доводити й відстоювати свою думку. За особистісно орієнтованого підходу в дітей, навпаки, формуються такі якості, як адекватна реакція на власні помилки; упевненість у власних інтелектуальних силах; готовність спільно розв'язувати проблеми, толерантність.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" передбачає створення таких умов для формування логіко-математичної компетентності, за яких дорослий може допомогти дитині розкрити свій потенціал, навчити її самостійно пізнавати світ. При цьому важливий не стільки кінцевий результат діяльності дошкільника, скільки сам процес його досягнення. "Допоможи мені це зробити самому" – завжди було і є актуальним гаслом педагогіки. Бо в життєдіяльності дошкільника і в логіко-математичній, зокрема, "самостійне просування конкретного малюка власним шляхом розвитку є для нього реальною нормою". Упевнені6 розумне дозування участі в логіко-математичній діяльності дитини та переважання опосередкованого впливу над безпосереднім – запорука формування логіко-математичної компетентності дошкільника.

Компетентність розглядаємо не як процес форсування інтелектуального розвитку, а як поєднання набутих дитиною знань з її особистісними якостями та вмінням застосовувати ці знання в житті. Вихователь має пам'ятати, що центром педагогічної діяльності є дитина, компетентна, розсудлива, людяна, справедлива.


П. Компетентнісний підхід до розв'язання математичних задач


Більшої актуальності набуває сьогодні компетентнісний підхід у навчання та вихованні дошкільнят, який передбачає не тільки домагатися засвоєння дітьми певних знань, а й забезпечити становлення відповідних компетентностей.

При цьому потрібно зауважити, що психолого-педагогічна наука стверджує, що 5-6 річні діти вже мають досить значний інтелектуальний, психічний та фізичний "багаж". Результати численних досліджень переконливо демонструють, що за спеціально організованого навчання можна успішно формувати у них навички розв'язання арифметичних задач.

У процесі навчання математичні дії мають поставати перед дітьми як певні засоби, що відображають складний за своїм характером зміст. Додаткове введення знаків моделей та умовних позначень в особливий спосіб витворює зовнішню форму існування абстрактного.

Отже, засвоєння дитиною сутності арифметичного виразу можливе за такого навчання, яке з одного боку, дає змогу розкрити специфіку трьох типів математичних дій (зрівнювання, встановлення відношень "ціле-частина" та лічба), а з іншого – зафіксувати зв'язок між цими діями. Тут для навчання потрібні такі задачі, в яких зазначені операції здійснюються щодо одних і тих самих об'єктів.

На нашу думку, ознайомлення старших дошкільників із математичними задачами доцільно розпочинати у третьому кварталі, забезпечуючи індивідуально-диференційований підхід до вихованців. Так, дітей із високим рівнем сформованості можна вчити розв'язувати задачі на знаходження суми та остачі, невідомих компонентів (перший або другий доданок). Дошкільнят, умовно віднесених до підгрупи середнього рівня, слід готувати для обчислювальної діяльності (вивчати склад числа з одиниць та з двох менших, суміжні числа). З вихованцями, у яких зафіксовано низький рівень зазначених вище математичних уявлень, варто продовжувати працювати за програмою попередньої вікової групи.

Зразок перспективного планування занять із дітьми 1 та П підгруп, в якому передбачено індивідуально-диференційований підхід.


Дата

Перша підгрупа (достатній рівень)

Друга підгрупа

Місяць

Теми занять

Теми занять


1-й тиждень

Поділ предметів на частини. Встановлення відношень "ціле-частина". Виконання дії зрівнювання. Ознайомлення з моделлю, з арифметичними знаками.

Поділ геометричних фігур на дві рівні частини. Встановлення відношень між частиною та цілим.


2-й тиждень

Поділ предметів на частини. Встановлення відношень "ціле-частина" та виконання дії зрівнювання. Фіксація дій за допомогою моделі, знаків, цифр.

Поділ предметів на дві частини, якщо їх не можна зігнути. Встановлення відношень між частиною та цілим.


3-й тиждень

Ділення множин на підмножини та утворення множин. Фіксація дій за допомогою моделі, знаків, цифр.


закріплення знань про знаки та цифри в межах 10.

4-й тиждень

Арифметичні задачі на знаходження суми (дії з предметами). Фіксація дій за допомогою моделі, знаків, цифр.


Кількісний склад числа з одиниць.

5-й тиждень

Арифметичні задачі на знаходження остачі (дії з предметами). Фіксація дій за допомогою моделі, знаків, цифр.


Кількісний склад числа з двох менших.

6-й тиждень

Арифметичні задачі на знаходження суми та остачі (за моделями та числовими прикладами)


Порівняння суміжних чисел

7-й тиждень

Арифметичні задачі (прямі, обернені)

Ділення множин на підмножини та утворення множин. Фіксація дій за допомогою моделів, знаків, цифр.



^ ЗРАЗОК ЗАНЯТТЯ


ТЕМА: "Встановлення відношення "ціле-частина".


Програмовий зміст: навчити дітей ділити предмети на частини; позначати свої дії словами; встановлювати відношення між частиною та цілим. Ознайомити з моделлю (ціле, частина), математичними знаками (+ "плюс"; - "мінус"; = "дорівнює").


МАТЕРІАЛ: демонстраційний – паперова смужка, картки з умовними та математичними знаками.


О Д Д + - = роздавальний – по дві однакові геометричні фігури (паперові), ножиці, картки зі знаками

О Д Д + - =


^ ХІД ЗАНЯТТЯ


1. Робота з демонстраційним матеріалом.


- Сьогодні, ми діти з вами побуваємо в ательє пошиття одягу, де будемо допомагати закрійникові. Пригадайте, які трудові операції він виконує. (Діти називають, вихователь уточнює).

Так, спочатку закрійник вимірює тканину, яку замовник приніс для пошиття якоїсь речі. Потім ділить її на потрібні частини, щоб викроїти з них деталі одягу. Тепер поміркуйте: на скільки частин треба розділити всю тканину, щоб пошити з неї спідницю та піджак ( - на дві). Як ви гадаєте: чи однакова кількість тканини потрібна для пошиття і того, і того (на спідницю її піде менше, а на піджак – більше). То як можна розрізати принесене замовником ? Так, для піджака треба відрізати більшу частину тканини, а для спідниці – меншу.

(Вихователь пропонує дітям відповідно розрізати смужку паперу).

- Скільки частин ви отримали (дві)

- Як можна сказати про кожний відрізок (- це частина, відрізана від цілого).

Отже, ми маємо окремі частини від цілої смужки.

Повідомляє, що до кравця звернулися з проханням пошити сукню. Але коли закрійник виміряв довжину відрізу тканини, то виявилося, що її не вистачає на рукава.

- Що треба зробити в такому разі ? (докупити тканини)

- Як можна отримати тканину потрібної довжини ?
(Вихователь показує, що цілий відріз тканини можна позначити кружечком О , а окрему її частину – півкружечком Д


- Отже, наш запис має такий вигляд: О Д Д.


Як бачите, ми ціле розділили на дві частини. А ще можна сказати: від цілого відняли частину й отримали вже дві його окремі частини. На письмі, щоб не писали слово "відняли", використовують спеціальний знак - (він називається "мінус"). А коли хочуть записати "вийшло", використовують знак =, що означає "дорівнює" (встановлює карточки зі знаками у попередній запис):

Щ - Д = Д

- Ось у нас вийшла модель, яка розкаже закрійникові, що ми робимо, щоб одержати частину від цілого.

- А тепер складемо іншу модель. Вона позначатиме, як отримати ціле з частин: Д Д = О. Прочитаймо цей " запис" : до частини додаємо частину й отримуємо ціле. На письмі слово "додати" замінюємо знаком +, що означає "+".

2.Робота з роздавальним матеріалом.

- Діти, ви маєте навести лад у шафі. Треба знайти і скласти в ній однакові речі. Пригадайте, який знак означає, що якісь предмети є однаковими? Так, це знак =,.

У вас на столах лежать геометричні фігури. Знайдіть серед них однакові і покладіть між ними знак "="

(далі вихователь пропонує поділити площинні фігури на дві однакові частини (скласти навпіл) і записати виконану дію, використовуючи знайомі знаки: О , =, Д + Д

- Скільки вийшло однакових прямокутників ? (Два)

Тепер той прямокутник, що праворуч, теж розділіть на дві частини і запишіть усе це за допомогою знаків.

- Що ви зробили ?

- Чи однакові у вас тепер прямокутники ?

- А що треба зробити, щоб вони стали однаковими, як раніше ?


Запис моделі і прочитати

Д - Д = О


Додаток № 3


Завдання, які можна використовувати на заняттях у дошкільному закладі.


Завдання 1


МЕТА: визначити рівень умінь дітей серіювати предмети (різні види наземного транспорту) та обгрунтувати спосіб дій, висловлювати міркування щодо практичного використання цих транспортних засобів.


МАТЕРІАЛ: набір картинок із зображенням наземного міського транспорту (таксі, мікроавтобус, автобус, трамвай) для з'ясування знань дітей прорізні його види, про їх величину та практичне використання, а також для перевірки вміння впорядковувати групу предметів за ступенем інтенсивності певної ознаки (величини).


Інструкція для дорослого


1.Запропонувати дітям уважно розглянути картинки й відповісти на запитання:

- Що тут зображено ?

- Як можна назвати ці предмети одним словом ?

- Чим вони схожі ?

- Чим відмінні ?

- Яку роль відіграє транспорт у житті людей ?


2.Запропонувати дітям впорядкувати транспортні засоби за величиною ( від найменшого до найбільшого).

3.Коли дитина зробила вибір і виклала ряд картинок, запропонувати їй пояснити свої дії:

- Чому саме така послідовність викладених картинок ?

- Скільки всього транспортних засобів зображено ?

- Чому ти вважаєш, що таксі найменший вид транспорту ?

- Скільки пасажирів може перевезти таксі ? Автобус ?


4.Зверніть увагу на вміння дитини правильно й послідовно висловлювати свої міркування, використовуючи сполучники "бо", "якщо", "то" та ін.


Завдання 2


МЕТА: визначити рівень оволодіння дітьми узагальненими поняттями та вмінням порівнювати і впорядковувати предмети за ступенем інтенсивності певних ознак (величина, ширина, товщина, висота).

Матеріал: ілюстрації із зображенням знайомих дітям предметів.

- Поняття "величина": великий – маленький (більший, менший, найменший); предметні картинки: водний транспорт – човен, катер, пароплав.

- Поняття "товщина": грубий (товстий) – тонкий (грубший, тонший, найтонший); предметні картинки – зошит, альбом, книжка.

- Поняття "ширина": широкий – вузький (ширший, вужчий, найвужчий); предметні картинки: сільська доріжка , шосе, міський тротуар.

- Поняття "висота" : високий – низький (вищий, нижчий, найнижчий); предметні картинки: сільська хата, котедж, міський будинок.


ІНСТРУКЦЯ ДЛЯ ДОРОСЛОГО:


1.Запропонувати дітям уважно розглянути картинки й відповісти на запитання:

- Що зображено на ілюстраціях?

- Чим схожі предмети ?

- Чим відмінні ?

- кільки їх ?

- Чим вони корисні ?

- Що тут праворуч ? Ліворуч ?




Похожие:

Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconМетодичні рекомендації з питань створення розвивального, емоційного середовища за Базовою програмою "Я у Світі"
Обов'язковою умовою забезпечення ефективного розвитку дитини є створення розвивального середовища в єдності всіх його складників....
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconМетодичні рекомендації до програми розвитку та виховання дитини раннього віку "Зернятко" (під редакцією О. Л. Кононко. К. Кобза, 2004 р.)
Офіційним джерелом усієї необхідної інформації з проблеми раннього віку є державні документи про освіту, інструктивно – методичні...
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconСтворення умов для реалізації трудового виховання дітей у дошкільних закладах за Базовою Програмою "Я у Світі"
У базовій програмі "Я у Світі" про трудове виховання йдеться у змісті всіх основних ліній розвитку, визначених цією програмою, зокрема...
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconГолова болит "Ты почему за уроки не садишься?" "Голова болит"
Ирина Ивановна, можно, я с математики домой уйду?” “Что случилось?” “У меня очень голова болит…”
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconМетодичні рекомендації та поради з питань "Організації екологічної освіти в сучасному дошкільному навчальному закладі за базовою програмою "Я у Світі" вступ
Спілкування із природою позитивно впливає на людину, робить її добрішою, чуйнішою, будить уній найкращі почуття. Особлива велика...
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconБілогірський райметодкабінет методичні поради І рекомендації на тему : "Роль предметно – ігрового середовища в особистісному становленні дошкільника"
Розвивальне середовище – це динамічний І змінний простір, який забезпечує рухові та пізнавальні потреби кожного вихованця дошкільного...
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconАдаптація дитини до школи
У період начання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду. Створення сприятливого середовища...
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconПрактикум для завідуючих дошкільними закладами
Тема: "Моніторинг та контроль якості дошкільної освіти за Базовою програмою "Я у Світі"
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconМетодичні рекомендації з організації й контролю самоосвіти педагогів дошкільного закладу Поняття "самоосвіта" складається з комплектування особистої
Самоосвіта – це самостійне поповнення знань із різних джерел з урахуванням інтересів, схильностей кожного конкретного педагога. Як...
Методичні рекомендації з проблем : \"Навчання математики за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку \"Я у Світі\" \"Пуста голова не міркує. Чим більше досвіду І знань має ця голова, тим iconМетодичні рекомендації за наслідками вивчення. Розробляє методичні рекомендації щодо поліпшення стану виховної роботи \на основі аналізу результатів вивчення
Визначає мету та головні напрями роботи з педагогічними кадрами; планує її на основі даних діагностування
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib3.podelise.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Лекции
Доклады
Справочники
Сценарии
Рефераты
Курсовые работы
Программы
Методички
Документы

опубликовать

Документы